7 січня 1945 року Гітлер був змушений віддати наказ про відведення всіх задіяних в операції «Варта на Рейні», яку Модель перед її початком назвав «останнім шансом сприятливо завершити війну».
Метою операції «Варта на Рейні» був прорив в напрямі Льєж — Антверпен, вихід на узбережжя і, оточення чотирьох армій супротивника, що мало б примусити союзників до сепаратного миру. Реалізації намірів сприяла чи не дворазова перевага у чисельності особового складу і суттєва — у всіх видах зброї і технічних засобах, окрім авіації, ефективність якої мала мінімізувати погана погода, що саме встановилась у регіоні.
Німецький контрнаступ, який розпочався 16 грудня 1945 року, коли о 5-30 група армій «В» під командуванням фельдмаршала Вальтера Моделя завдала удару в Арденах 1600 одиницями артилерії на фронті у 130 кілометрів, після чого 5-а танкова армія генерала Гассо фон Мантойффеля рушила у напрямі міст Бастон та Сен-Віт, а 7-а армія генерала Еріха Бранденбергера — до Люксембургу, щоб захистити лівий фланг атаки. Завдяки несподіваності удару їм вдалось прорвати оборону союзників на фронті 80 км і за кілька днів просунутись далеко углиб позицій супротивника, подекуди на 90 км.
Утім, ресурсів нацистам бракувало, особливо піхотних, — в ході підготовки так і не вдалось повністю укомплектувати необхідних 45-ть дивізій, довелось обмежитись 30-ма, і вирішити проблеми з постачанням, передусім палива. Тож запорукою успіху мав стати швидкий темп просування, як колись під Дюнкерком: вихід до ріки Маас, що на півдорозі до Антверпена, планувалось здійснити за чотири дні, до 20 грудня, коли за даними німецької розвідки мав початись великий наступ Червоної армії на Східному фронті — на думку Адольфа Гітлера, була надія, що Йосиф Сталін, дізнавшись про німецький прорив в Арденнах, відтермінує початок власної операції, щоб дочекатись результату боїв на Західному фронті.
Проте 6-а армія генерал-полковника військ СС Йозефа Дітріха, що діяла на північному фланзі німецького наступу, пробити оборонну лінію біля Моншау, де позиції тримала 1-а армія США генерала Кортні Ходжеса, не змогла. Їй довелось зміщуватись значно південніше, що призвело до скупчення німецьких військ на вузьких зледенілих гірських дорогах. Разом із затримкою через труднощі з постачанням із введенням у бій другого ешелону на ділянці прориву 5-ї танкової армії це привело до втрати темпу наступу і практично повністю знівелювало первинний успіх, досягнутий несподіваністю операції.
На чотири дні пізніше очікуваного — 21 грудня, німцями було взято місто Сен-Віт на перетині важливих доріг у північній ділянці Арденнського виступу. Повної невдачі зазнав штурм 5-ю армією міста Бастон, де сходились сім головних в Арденнах доріг, — 101-а повітряно-десантна дивізія американського генерала Ентоні Маколіффа протрималась до 22 грудня, коли їй на допомогу прибула 3-тя американська армія генерала Джорджа Паттона, деблокувала оточене місто і разом з 30-м британським корпусом генерал-лейтенанта Джерарда Бакнолла 2-ї армії, перекинутим з-під нідерландського кордону, повністю зупинила просування супротивника.
Наступного дня покращилась погода, і авіація союзників почала завдавати регулярних ударів по лініях постачання німецьких військ, які відчували дедалі гострішу нестачу пального, так і не зумівши вчасно захопити військові склади супротивника в Льєжі і Намюрі. На цей час німці не змогли досягти навіть першої проміжної мети операції — взяти міст через ріку Маас в районі міста Дінан, до якого на ранок 25 грудня їм залишалось ще 6 км. Подолати їх вони так і не зуміли: оточенння до кінця дня 2-ю американською і 11-ю британською танковими дивізіями 2-ї німецької танкової дивізії, що йла в авангарді 5-ї танкової армії, знаменувало повний провал німецького наступу в Арденнах.
Звільнивши Бастон, армія Паттона вклинилася в південний фланг Вермахту, залишивши йому для відступу лише «коридор» шириною 40 км, з обох боків прострілюваний далекобійною американською артилерією.
У відчайдушній перехопити ініціативу вранці 1 січня 1945 року в рамках операції «Боденплатте» близько тисячі літаків Люфтваффе завдали несподіваного і руйнівного удару по аеродромах у Франції, Бельгії та Голландії, після чого німецькі війська почали наступ в Ельзасі в районі Страсбурга. Але цей відволікаючий маневр не змінив хід подій в Арденнах, де 3 січня союзники перейшли в повномасштабний контрнаступ.
Використано матеріали української стоорінки Вікіпедії
