І. Бердичівський міський ліцей № 15 Житомирської області – це загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою.

Ліцей № 15 у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, що відповідає чинному законодавству,  рішеннями виконавчого комітету Бердичівської міської ради, наказами управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради, власним Статутом та  іншими законодавчими  актами України. У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

І ступінь – початкова загальна освіта

ІІ ступінь – основна загальна освіта

ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Головною метою ліцею є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти  через конкурсні випробування – допрофільної підготовки:  8-і класи,  профільної – 10-і класи.

Головним завданням ліцею є:

• виховання громадянина України;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мов, національних цінностей українського народу та інших народів і традицій;
• формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості; особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини й громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії , свідомого ставлення до своїх обов’язків;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;
• реалізація права учнів на вільне формування  політичних і світоглядних переконань;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших  громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження й зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
• створення умов для оволодіння системою  наукових знань про природу, людину, суспільство;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм

Освітня  програма ліцею спрямована на раннє і поглиблене вивчення окремих предметів; надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу; інтеграції навчальної та позанавчальної діяльності; надання додаткових освітніх послуг.

Структура Ліцею

1. До Ліцею № 15 зараховуються учні віком від 6 до 17 (18) років.
2. Ліцей створюється у складі І-ІV курсів (відповідно 8-11 класи загальноосвітньої школи).
3. До Ліцею № 15 зараховуються учні, які закінчили 7(9) клас загальноосвітньої школи (або відповідний клас гімназії) і пройшли конкурсний відбір.
4. Умови конкурсу розробляються дирекцією Ліцею № 15 за участю органів громадського самоврядування згідно з вимогами нормативних актів про освіту.
5. За наявності вільних місць може проводитись додатковий набір на старші курси Ліцею № 15. В окремих випадках допускається зарахування учнів загальноосвітніх шкіл до випускного курсу Ліцею (учні, що мають високий навчальний потенціал, колишні учні закладу, що вибули з нього з об’єктивних причин та ін..)
6. Зарахування до Ліцею № 15 здійснюється, як правило, до початку навчального року і оформляється наказом директора закладу.
7. Мікрорайон для Ліцею № 15 не встановлюється. Учні зараховуються до Ліцею №15 незалежно від місця їх проживання.
8. Кількість учнів та класів у Ліцеї № 15 встановлюється один раз на початок кожного навчального року і затверджується наказом директора закладу.
9. Іноземці приймаються до Ліцею № 15 з дотриманням вимог чинного законодавства та міжнародних договорів.
10. Ліцей № 15 має у своєму складі класи з поглибленим вивченням предметів, групи продовженого дня, а також, залежно від потреб населення та місцевих умов, при Ліцеї функціонують загальноосвітні класи більш ранніх ступенів навчання (1-4 класи початкової школи, 5-7 класи середньої школи).
11. Наповнюваність класів, груп у Ліцеї № 15, їх поділ при вивченні профільних та інших предметів визначається Міністерством освіти і науки України на основі встановлених Кабінетом Міністрів України нормативів фінансування здобуття загальної середньої освіти. За рахунок додаткових асигнувань рішенням ради Ліцею № 15 може встановлюватись менша наповнюваність класів і груп.
12. Згідно із рішенням засновника Ліцей № 15 може працювати в режимі школи повного дня.
13. Ліцей № 15 може бути самостійним навчально-виховним закладом або структурним підрозділом вищого навчального закладу, наукової установи, підприємства, організації. В залежності від потреб учнів навчально-виховний процес з учнями може здійснюватись за профілями:

• Лінгвістичний;
• Історико-правовий;
• Фізико-математичний;
• Інформатико-математичний;
• Економічний(банківська справа);
• Технологічний;
• Психолого-педагогічний;
• Природничий;
• Митний;
• Суспільно-гуманітарний;
• Медико-біологічний;
• Бізнес-класи.

ІІ. Модель випускника – очікуваний результат діяльності всіх суб’єктів освітнього процесу. Це орієнтир для побудови навчально-виховного процесу,  узгодження діяльності різних підрозділів      структури ліцею, проектування індивідуальних освітніх траєкторій, створення контрольно-моніторингових комплексів.

Критерії для закінчення ліцею

Громадянські якості

• знання своїх прав і обов’язків, уміння їх відстоювати;
• активна громадянська позиція;
• уміння орієнтуватися в суспільно-політичному житті країни, світу;
• принциповість;
• патріотизм;
• виховання національної самосвідомості і поваги до традицій інших народів;
• відповідальне відношення до природи.

Компетенції випускника: громадянські – готовність адекватно виконувати соціальну роль громадянина своєї держави і патріота своєї Батьківщини; усвідомлювати соціально-культурну самоідентифікацію; розуміти необхідність формування громадянського суспільства і втілювати оптимальні способи повноцінного його функціонування.

Моральні якості

• усвідомлення моральних цінностей і моральних якостей людини;
• здатність до виявлення моральних вчинків і норм – чесності, правдивості, надійності, порядності, відповідальності, гуманізму, поваги і співпраці;
• здатність працювати в колективі і групі;
• наявність якості працелюбності і поваги до праці інших людей.

  Компетенції  випускника: громадянська – готовність виявлення гуманного відношення до природи; до живих істот;

Кооперативна – готовність співпрацювати в групі при  дотриманні моральних норм і правил поведінки;

Проблемна –  готовність  приймати рішення в нестандартних ситуаціях на основі особистих моральних ідеалів, загальнолюдських норм і правил поведінки.

Інтелектуальні здібності

• Наявність знань, способів дій, ціннісних відношень і досвіду творчої діяльності з базових предметів (математики – математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій);
• ерудиція;
• самоосвіта;
• вміння застосувати знання в навчальних і реальних ситуаціях;
• оволодіння новими інформаційними технологіями;
• творчий підхід до рішення теоретичних і практичних завдань;
• Здатність до самоосвіти і самовдосконалення

Компетенції випускника: проблемні – готовність самостійно визначати проблеми і проблемні ситуації із надлишкової інформації; формулювати мету і завдання, правильно їх вирішувати, публічно презентувати результати.

Пізнавальні –  готовність вивчати об’єкти і предмети навколишньої  дійсності на основі використання найпростіших теоретичних і емпіричних  методів; визначати адекватні способи вирішення навчальних завдань на основі заданих  алгоритмів, уміти комбінувати відомі алгоритми в нестандартних ситуаціях; виконувати творчі роботи з участю в проектній діяльності.

Самоосвітні – готовність  до безперервної самоосвіти, саморозвитку і особистісного росту в цілому і в рамках конкретних шкільних предметів.

Кооперативні – готовність співпрацювати в групах, в класі і поза класом  у рамках шкільних предметів і в системі додаткової освіти, спільно аналізувати  й вирішувати  суперечності. Виконувати роботу в групах і створювати  колективні презентації продуктів спільної праці.

Загальна культура

• Знання загальнолюдських, національних і регіональних цінностей (матеріальні, духовні, художні, музикальні, архітектурні, фольклорні,хореографічні);
• Володіння нормами і правилами моралі, культури поведінки;
• Володіння способами культурного спілкування;
• Володіння оптимальними  способами розумової і фізичної праці.

Компетенції випускника: інформаційна – готовність пояснювати, систематизувати, аналізувати і критично оцінювати  отриману інформацію з позиції завдання, яке вирішується; аргументувати висновки на основі отриманої інформації; вміти структурувати наявну інформацію і презентувати її в різних формах і на різних носіях.

Комунікативна – готовність сприймати усну мову і передавати зміст у різних видах відповідно  до навчальних завдань; вміти проводити смисловий аналіз тексту, володіти монологічним і діалогічним мовленням, підбирати аргументи, оцінювати успішність ситуації спілкування і коректно завершувати ситуацію спілкування.

Валеологічна – готовність до збереження здоров’я – фізичного, психічного, емоційного і духовного, ведення  здорового способу життя – культури рухової активності, правильно організованого харчування (раціон, калорійність і режим) дотримання раціонального режиму дня, дотримання правил психогігієни (уникати стресових ситуацій),  дотримуватися правил особистої гігієни; готовність до відмови від шкідливих звичок.

Загальнокультурна  – готовність до виконання способів дії культурно-естетичного напрямку (підготовка і проведення екскурсій, відвідування театрів і музеїв, концертів, літературних вечорів).

Пояснювальна записка до навчального плану

У 2017-2018 навчальному році у Бердичівському міському ліцеї № 15 функціонують 35 класів із загальною кількістю учнів  939 З них: початкова школа 15 загальноосвітніх класів – 422  учень,  9 проліцейських класів –  280 учня, 8 ліцейських класів –170  учень, старша школа  3 ліцейські класи  – 67 учнів.

Робочий навчальний план ліцею розроблений на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, постанов Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» від 16.11.2000р. №1717, «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717» від 13.04.2007р. №620, «Про затвердження Державного стандарту початкової, базової та повної загальної середньої освіти та Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах», Положення та Концепції розвитку Ліцею №15. Він враховує нормативні документи Міністерства охорони здоров’я України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», лист Міністерства освіти і науки України від 10.03.2006 № 1/9-140 «Про застосування окремих положень законодавства про освіту щодо функціонування гімназій, ліцеїв, колегіумів», листа Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №1/9-315  «Про  структуру 2017/2018 навчального року та  навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів», наказу МОН № 855 від 07.08.2015 року «Про  внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів», наказу управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 15.06.17  № 269/01-06 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів міста Бердичева  та структуру  2017-2018навчального року», матеріально-технічну базу школи, інтереси учнів і батьків, кадрове забезпечення ліцею.

З 2 вересня 2013року продовжує впроваджуватись Державний стандарт початкової  загальної освіти. Він розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової  загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учні та загально тижнева кількість годин.

Навчальний план для 1а, 1б, 1в, 1г, 2а, 2б, 2в,  3а, 3б, 3в, 3г, 4а, 4б, 4в, 4г класів складено за Типовим навчальним планом початкової школи з            українською мовою навчання на 2017-2018 н.р. (додаток 1 до наказу МОНУ  від 10.06.2011 № 572, зі змінами згідно наказу МОН України від 16.04.2014 № 460).

Для складання робочого навчального плану використано зведені таблиці Типових навчальних планів для початкової школи, надрукованих в журналі  «Початкова освіта» № 18 (594) травень 2011 р.

У 1-4 класах за рахунок 1 тижневої години фізичної культури проводяться навчальні заняття з ритміки, що сприяє розширенню рухового досвіду дітей, вдосконаленню навичок життєво необхідних рухових дій та використанню їх у повсякденній діяльності.

Варіативна частина розділена таким чином:

1а, 1б, 1в, 1г, 2а, 2б, 2в, 3а, 3б, 3в,3г, 4а, 4б, 4в,4г  по   1 год.   збільшено години  української мови з метою кращого і досконалішого оволодіння рідною мовою.

З метою допрофільної підготовки  введено такі курси:

– Риторика (по 1 год. в 1а, 1б, 1в, 1г) введено з метою сприяння розвитку поетичного мовлення, формуванню в учнів уважного ставлення до слова,  до його вживання, розвитку здатності сприймати і оцінювати зображально-виражальний аспект того чи іншого тропа, а також уміло використовувати його у власному мовленні.

– Логіка (по 1 год. 2а, 2б, 2в) введено з метою системного ознайомлення дітей з основними поняттями сучасної логіки, з основними видами логічних задач.

– Елементи геометрії (по 1 год. в 3а, 3б, 3в, 3г, 4а, 4б, 4в, 4г) введено з метою розвитку просторової уяви, розумінням тривимірності простору, усвідомлення можливості кількісної характеристики об’єктів і явищ, розпізнавання залежностей між величинами, бачення в реальній дійсності математичних об’єктів.

2017/2018 н.р. є особливим для учнів дев’ятих класів. 1 вересня 2016 року в основній школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін.  Серед основних новацій такі: для забезпечення високого рівня знань іноземних мов – учні вивчатимуть дві іноземні мови, розпочнеться вивчення інформатики, передбачено посилення  використання здоров’язбережувальних технологій.

Розподіл класів здійснено таким чином: 5а, 5б, 5в, 6а, 6б, 6в, 7а, 7б, 7в– проліцейські класи (українська мова навчання).

Для 5а, 5б, 5в, 6а, 6б, 6в, 7а,7б,7в  навчальний план складено за Типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня з українською мовою навчання згідно з листом Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу МОНУ від 29.05.2014 р. № 664, зі змінами згідно з наказом МОНУ від 07.08.2015 № 855 (додаток № 8).

З метою допрофільної підготовки варіативна частина розподілена таким чином:

5а, 5б, 5в, 6а, 6б, 6в (1 год.) – введено факультативний курс «Розв’язуємо текстові задачі»,  6а, 6б, 6в – введено  курс «Знайомство з параметром» з метою поглиблення й доповнення матеріалу шкільного курсу математики щодо розв’язування текстових задач, 7б – введено додаткові години 1 година з алгебри та 1 година з геометрії, 7а та 7в – збільшено по 0,5 години хімії.

Основи геометрії (по 1 год. в 5а, 5б, 5в) введено з метою розвитку просторової уяви, розумінням тривимірності простору, усвідомлення можливості кількісної характеристики об’єктів і явищ, розпізнавання залежностей між величинами, бачення в реальній дійсності математичних об’єктів.

З метою формування грамотності учнів та для підсилення інваріантної складової в   5а, 5б, 5в, 6а, 6б, 6в, 7а,  7б, 7в,  (по 0,5 год.) – збільшено години української мови.

5а, 5б, 5в, 6а, 6б, 6в, 7а, 7б, 7в,  0,5 год. музичне мистецтво та 0,5 год. образотворче мистецтво будуть викладатися через тиждень протягом року.

У   7б – 1,5 год. хімії  та 2,5 год.  української мови будуть викладатися через тиждень протягом року.

9а – з поглибленим вивченням англійської і польської мов.

Для 9а класу  складено за Типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня з українською мовою навчання згідно з листом Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409, (в редакції наказу МОНУ від 29.05.2014 р. № 664, зі змінами згідно з наказом МОНУ від 07.08.2015 № 855 (додаток № 3).

З метою формування грамотності учнів та комунікативних навичок введено 1 додаткову годину англійської  мови.

9а – 1,5 год. історії України, 0,5 год. мистецтва, 0,5 год. основи здоров’я, 1,5 географії будуть викладатися через тиждень.

8а – ліцейський (математичний)

8б – ліцейський (математичний)

8в – ліцейський (математичний)

8г – ліцейський (математичний)

9а – ліцейський (іноземна філологія)

9б – ліцейський (суспільно-гуманітарний)

9в – ліцейський (математичний)

9г – ліцейський (математичний)

Для 8а, 8б, 8в, 8г, 9а, 9б, 9в, 9г  класів  навчальний план складено за Типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня з українською мовою навчання  наказ №409 від 03.04.2012 в редакції наказу МОНУ від 29.05.2014 р.  № 664,  зі змінами згідно з наказом МОНУ від 07.08.2015 № 855 (додаток № 8).

Враховуючи наявність у ліцеї спортивних секцій, відвідування учнями позашкільних оздоровчо-спортивних закладів, для підсилення профільності навчання  у 7а, 7б, 7в, 7г, 8а, 8б, 8в, 8г, 9а, 9б, 9в, 9г  зменшено по 1 год. фізичної культури, у 8а, 8б, 8в, 8г, 9б, 9в, 9г зменшено по 0.5 год. мистецтва та основ здоров’я ( згідно наказу МОН від 11.07.2017 №1015).

Варіативна частина в ліцейських класах розподілена таким чином:

У 9б введено 1 годину «Синтаксис складного речення» з метою засвоєння учнями знань про основні синтаксичні одиниці та їхні функції в мовленні.

У 8г введено 1 годину факультативу «Російська мова».

8в, 8г, 8а, 8б введено курс Знайомство з параметрами» по 2 години  з метою розширення,  поглиблення математичних знань учнів.

9б (1 год.) – введено додаткову 1 годину з історії.

З метою розширення, поглиблення та систематизації знань учнів, підготовки їх до ДПА  з математики введено курс «Підготовка до ДПА» по 2  години в  9в, 9г класах.

8а, 8б, 8в, 8г – 1,5 год.  географії та 2,5 год. історії будуть викладатися через тиждень протягом року, 0,5 год. основ здоров’я та 0,5 год. мистецтва будуть викладатися через тиждень протягом року.

9б, 9в, 9г – 2,5 год.  геометрії та 2,5 год. історії будуть викладатися через тиждень протягом року, 0,5 год. основ здоров’я та 0,5 год. мистецтва будуть викладатися через тиждень протягом року.

10а – ліцейський (математичний)

10б – ліцейський (суспільно-гуманітарний)

11 – ліцейський

Для цих класів навчальний план складено за Типовим навчальним планом для профільного навчання на ІІІ ступені загальноосвітніх навчальних

закладів (українська мова) згідно з листом Міністерства освіти та науки України від 27.08.2010 №834 (додаток 23) зі змінами внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657, із змінами згідно з наказом МОНУ від 07.08.2015р. № 855.

У 11  класі  базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами.  За бажанням учнів створено різнопрофільні групи за рахунок використання годин варіативної складової  за програмами фізико-математичного та філологічного профілів.  Для філологічного профілю введено  курс «Основи теорії літератури» (1 год.), що передбачає розширення кола знань про художню літературу та є додатком до основного курсу літератури в школі, курс «Практикум із синтаксису української мови» (0,5 год.) для засвоєння стилістичних норм сучасної української мови, оволодіння знаннями про особливості всіх функціональних стилів мови, курс «Орфографічний практикум» з метою поглиблення володіння лексичними, граматичними, орфоепічними нормами мови.  Для фізико-математичного профілю з метою інтеграції знань та гуманітаризації науково-природничого компонента освіти, для розширення і систематизації математичних знань учнів та підготовки до ДПА і ЗНО введено курс «Готуємося до ЗНО».

У 10, 11 класі введено курс з математики «Готуємось до ЗНО» з метою розширення і поглиблення математичних знань учнів та курс «Тригонометрія» у 10 класі.

У 10б, 11 класі введено курс   «Основи теорії літератури» (1 год.), що передбачає розширення кола знань про художню літературу та є додатком до основного курсу літератури в школі. В 11 введено 1 додаткова година з хімії.

У 10б класі введено курси «Стилістика сучасної української мови» 1 година , курс «Практикум із синтаксису української мови» 1 година та курс з історії «Видатні постаті ХХ століття» 1 година

У 10 класі  – 1,5 год. біології  (І семестр 2 год.,  ІІ семестр  1 год.), 1,5 год. географії (І семестр 1 год. ІІ семестр 2 год.) 1,5 год. історії України та 0,5 год. художньої культури будуть викладатися через тиждень протягом року.

У 10, 11 класі 3,5 год. англійської мови та 1,5 год. «Захист Вітчизни» будуть викладатися через тиждень протягом року.

У 11 класі 1,5 год. біології , 0,5 год. екології, 0,5 год. астрономії, 0,5 год. художньої культури, 0,5 год. Людина і світ будуть викладатися через тиждень протягом року.

Згідно наказу МОН України від 20.02.2002 № 128 здійснено поділ: 1 год. трудового навчання   7а, 7б  (хлопці, дівчата), 2 год. трудового навчання 5а, 5б, 5в, 6б, 6в   (хлопці, дівчата),  по 1 год. інформатики  8а,  9а,   10;  11клас по 2 год.  (на дві групи), по 1,5 год. Захист Вітчизни  10, 11 (хлопці, дівчата)

Двозмінний, п’ятиденний режим роботи з 8.00 до 18.55 тривалість уроку 1 класи – 35 хвилин, 2-4 класи 40 хвилин, 5-11 класи 45 хвилин.

На виконання державного стандарту освіти забезпечено викладання навчальних предметів інваріантної  складової у повному обсязі годин, які передбачені Типовими навчальними планами.

Усі навчальні плани складено з дотриманням гранично допустимого навчального навантаження учнів.

II.  Навчальний план.

1.  Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій.

Технологія – це складова частина системи навчання, що забезпечує її результативність (О.Кушнір)

У ліцеї розбудовано такі технології, які б забезпечили інтеграцію загальноосвітніх програм, додаткових освітніх  послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – «модель» випускника.

Використовувані педагогічні технології:

• технологія різнорівневого навчання;
• технологія розвивального навчання;
• інформаційно-комунікативні технології;
• навчання у співпраці;
• проектні методи;
• технологія майстер-класів;
• перспективно-випереджувальне навчання;
• технологія критичного мислення;
• здоров’язбережувальні технології;
• технологія індивідуального навчання;
• технологія проблемного навчання;
• тренінгові технології;
• технологія колективного творчого вирішення проблем;
• технологія інтеграції в між атестаційній освітній простір;
• технологія виховання екологічної культури;
• технологія використання Internet-простору;
• інтерактивні технології;
• технології навчання дітей з обмеженими можливостями (інклюзивне навчання).

Основні напрямки втілення технологій

• створення умов для розвитку здібностей ліцеїстів;
• участь дітей в олімпіадах, науково-практичних конференціях, конкурсах;
• лекційні і практичні заняття,консультації, олімпіади, конкурси, форуми в системі «on-line»;
• стратегія прискореного навчання (екстернат);
• участь у міжнародних освітніх проектах «Обмін молоддю»;
• набуття умінь і навичок дослідницької діяльності під супроводом педагогів, вчених (МАН)
• участь у виїзних науково-практичних конференціях з метою дослідження життя, творчості відомих постатей України (екскурсії, дискусійні майданчики, полемічні студії, бесіди у «вузькому колі», «лабораторії успіху»

VІ.  Основні підходи до організації виховної роботи.

Головною метою виховного процесу в ліцеї є підвищення морального і культурного рівня ліцеїстів, здатних до самореалізації й самовизначення, виховання національної самосвідомості, зміцнення їх фізичного здоров’я.

Основні завдання  виховної діяльності:

• розвиток демократичного стилю управління процесом виховання;
• активне впровадження в педагогічну практику новітніх досягнень у сфері виховання;
• підвищення професійного рівня управління процесом виховання;
• формування базової культури особистості (моральне, національне, художньо-естетичне, екологічне, фізичне, громадянське, патріотичне, економічне);
• безперервна педагогічна діагностика.

Педагогічний колектив ліцею розробляє зміст і організаційні форми виховання на основі принципів, які орієнтують виховання на розвиток соціально активної, освітньої, національно свідомої особистості:

• принцип гуманізації напряму виховання;
• принцип культуро доцільності – виховання ґрунтується на загальнолюдських цінностях, будується у відповідності з цінностями і нормами української культури;
• принцип конструктивної соціальної взаємодії дає змогу учням розширити сферу колективних відносин, створює умови для адекватного соціокультурного самовизначення, успішності самореалізації в суспільстві;
• принцип комунікативного напрямку виховання, за умови дотримання якого будь-який текст і навчальна дія розглядаються як основа спільної комунікативної діяльності школярів і педагогів;
• принцип варіативності націлює на створення умов для вибору ліцеїстами напрямків навчальної і поза навчальної діяльності.

У виховній роботі колектив послуговується рядом взаємозв’язаних підходів, вироблених педагогічним колективом у результаті складного процесу розвитку виховної системи.

• Особистісний підхід означає орієнтацію на особистість як ціль, суб’єкт, результат і головний критерій ефективності виховного процесу, визначення особистості дитини найвищою   соціальною цінністю.

Особистісний підхід дозволяє бажати  в кожному учневі унікальну особистість, поважати її гідність, вірити в її потенціальні можливості. Такий підхід сприяє створенню ситуації успіху, педагогічної підтримки, доброзичливості.

• Діяльнісний підхід у вихованні. Ліцеїсти практикують різні види діяльності: ігрову, трудову, творчу, дозвілля, благодійність.
• Зв’язок із середовищем ґрунтується на взаємодії з громадськістю, з культурно-просвітницькими закладами міста. Батьківська спільнота бере активну участь у житті ліцею.
• Культурологічний підхід забезпечує формування естетичного смаку, імунітету проти низьковартісних духовних цінностей.  Культурологічний  підхід ґрунтується на основі базової і додаткової освіти.

• Диференційований підхід до виховання передбачає відбір змісту, форм і методів виховання, врахування специфічних позицій   дітей і дорослих у виховному процесі, врахування їх інтелектуальних, психологічних, фізіологічних, етнорелігійних відмінностей.
• Комплексний підхід ґрунтується на розвитку будь-яких якостей учнів, проявлених в цілому. Кожен ліцеїст  може випробувати себе в якості актора, організатора заходів, кореспондента.

VІІ.  Показники реалізації освітньої програми.

Освітня програма ліцею вважається нормативно-управлінським документом освітнього  закладу. Через моніторинг проводиться оцінювання педагогічних технологій для забезпечення зворотнього зв’язку, фактичних результатів діяльності педагогічної системи відповідно до їх кінцевих  цілей.

В освітньому процесі втілення основних цілей моніторингу знаходить  своє відображення в психолого-педагогічних і функціональних результатах, які складають зміст освітнього моніторингу.

Освітній моніторинг – цільове, системне спостереження за якістю освіти в  системі ліцею, яке дає змогу відстежити рівень втілення державних освітніх стандартів..

Якість освіти – це характеристика освіти з такими складовими:

• якість реалізації освітнього процесу через рівень майстерності вчителя і рівень досягнень ліцеїстів в освітньому процесі:
• якість умов реалізації освітнього процесу;
• якість управління системою освіти.

Таким чином, предметом моніторингу є якість освіти. Об’єктом моніторингу: загальна освіта.

Ціль моніторингу – відстеження динаміки якості освіти і ефективності управління якістю освіти. 

Завдання моніторингу:

• постійне спостереження за станом системи освіти в межах своєї компетенції і отримання оперативної інформації про неї;
• своєчасна корекція змін, які відбуваються в системі освіти;
• попередження негативних тенденцій в системі освіти ліцею;
• прогнозування розвитку важливих процесів у системі освіти.

Моніторинг об’єднує три управлінських компоненти:

• контроль;
• експертиза різних сторін освітньої діяльності;
• система інформаційного забезпечення ліцею.

Важливо відстежити:

1. Основні компоненти моніторингу:

• якість управління;
• якість матеріально-технічної бази;
• фізичне здоров’я педагогів і ліцеїстів;
• зміст освіти;
• якість поєднання навчання і виховання в єдиний виховний процес;
• фаховість педагогів.
• Джерела інформації, їх достовірність.
• Технології аналізу і представлення інформації (інструмент експертизи якості освіти).
• Рівень реалізації індивідуальних можливостей ліцеїстів.
• Задоволеність освітніх потреб дітей і батьків.
• Об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок.
• Рівень виконання потреб державного освітнього стандарту

ІV.  Навчальний план.

1. V. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій.

Технологія – це складова частина системи навчання, що забезпечує її результативність (О.Кушнір)

У ліцеї розбудовано такі технології, які б забезпечили інтеграцію загальноосвітніх програм, додаткових освітніх  послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – «модель» випускника. 

Використовувані педагогічні технології:

• технологія різнорівневого навчання;
• технологія розвивального навчання;
• інформаційно-комунікативні технології;
• навчання у співпраці;
• проектні методи;
• технологія майстер-класів;
• перспективно-випереджувальне навчання;
• технологія критичного мислення;
• здоров’язбережувальні технології;
• технологія індивідуального навчання;
• технологія проблемного навчання;
• тренінгові технології;
• технологія колективного творчого вирішення проблем;
• технологія інтеграції в між атестаційній освітній простір;
• технологія виховання екологічної культури;
• технологія використання Internet-простору;
• інтерактивні технології;
• технології навчання дітей з обмеженими можливостями (інклюзивне навчання).

 Основні напрямки втілення технологій

• створення умов для розвитку здібностей ліцеїстів;
• участь дітей в олімпіадах, науково-практичних конференціях, конкурсах;
• лекційні і практичні заняття,консультації, олімпіади, конкурси, форуми в системі «on-line»;
• стратегія прискореного навчання (екстернат);
• участь у міжнародних освітніх проектах «Обмін молоддю»;
• набуття умінь і навичок дослідницької діяльності під супроводом педагогів, вчених (МАН)
• участь у виїзних науково-практичних конференціях з метою дослідження життя, творчості відомих постатей України (екскурсії, дискусійні майданчики, полемічні студії, бесіди у «вузькому колі», «лабораторії успіху» 

VІ.  Основні підходи до організації виховної роботи.

Головною метою виховного процесу в ліцеї є підвищення морального і культурного рівня ліцеїстів, здатних до самореалізації й самовизначення, виховання національної самосвідомості, зміцнення їх фізичного здоров’я.

Основні завдання  виховної діяльності:

• розвиток демократичного стилю управління процесом виховання;
• активне впровадження в педагогічну практику новітніх досягнень у сфері виховання;
• підвищення професійного рівня управління процесом виховання;
• формування базової культури особистості (моральне, національне, художньо-естетичне, екологічне, фізичне, громадянське, патріотичне, економічне);
• безперервна педагогічна діагностика.

Педагогічний колектив ліцею розробляє зміст і організаційні форми виховання на основі принципів, які орієнтують виховання на розвиток соціально активної, освітньої, національно свідомої особистості:

• принцип гуманізації напряму виховання;
• принцип культуро доцільності – виховання ґрунтується на загальнолюдських цінностях, будується у відповідності з цінностями і нормами української культури;
• принцип конструктивної соціальної взаємодії дає змогу учням розширити сферу колективних відносин, створює умови для адекватного соціокультурного самовизначення, успішності самореалізації в суспільстві;
• принцип комунікативного напрямку виховання, за умови дотримання якого будь-який текст і навчальна дія розглядаються як основа спільної комунікативної діяльності школярів і педагогів;
• принцип варіативності націлює на створення умов для вибору ліцеїстами напрямків навчальної і поза навчальної діяльності.

У виховній роботі колектив послуговується рядом взаємозв’язаних підходів, вироблених педагогічним колективом у результаті складного процесу розвитку виховної системи.

Особистісний підхід означає орієнтацію на особистість як ціль, суб’єкт, результат і головний критерій ефективності виховного процесу, визначення особистості дитини найвищою   соціальною цінністю.

Особистісний підхід дозволяє бажати  в кожному учневі унікальну особистість, поважати її гідність, вірити в її потенціальні можливості. Такий підхід сприяє створенню ситуації успіху, педагогічної підтримки, доброзичливості.

• Діяльнісний підхід у вихованні. Ліцеїсти практикують різні види діяльності: ігрову, трудову, творчу, дозвілля, благодійність.
• Зв’язок із середовищем ґрунтується на взаємодії з громадськістю, з культурно-просвітницькими закладами міста. Батьківська спільнота бере активну участь у житті ліцею.
• Культурологічний підхід забезпечує формування естетичного смаку, імунітету проти низьковартісних духовних цінностей.  Культурологічний  підхід ґрунтується на основі базової і додаткової освіти.

• Диференційований підхід до виховання передбачає відбір змісту, форм і методів виховання, врахування специфічних позицій   дітей і дорослих у виховному процесі, врахування їх інтелектуальних, психологічних, фізіологічних, етнорелігійних відмінностей.
• Комплексний підхід ґрунтується на розвитку будь-яких якостей учнів, проявлених в цілому. Кожен ліцеїст  може випробувати себе в якості актора, організатора заходів, кореспондента.

VІІ.  Показники реалізації освітньої програми.

Освітня програма ліцею вважається нормативно-управлінським документом освітнього  закладу. Через моніторинг проводиться оцінювання педагогічних технологій для забезпечення зворотнього зв’язку, фактичних результатів діяльності педагогічної системи відповідно до їх кінцевих  цілей.

В освітньому процесі втілення основних цілей моніторингу знаходить  своє відображення в психолого-педагогічних і функціональних результатах, які складають зміст освітнього моніторингу.

 Освітній моніторинг – цільове, системне спостереження за якістю освіти в  системі ліцею, яке дає змогу відстежити рівень втілення державних освітніх стандартів..

 Якість освіти – це характеристика освіти з такими складовими:

• якість реалізації освітнього процесу через рівень майстерності вчителя і рівень досягнень ліцеїстів в освітньому процесі:
• якість умов реалізації освітнього процесу;
• якість управління системою освіти.

Таким чином, предметом моніторингу є якість освіти. Об’єктом моніторингу: загальна освіта.

Ціль моніторингу – відстеження динаміки якості освіти і ефективності управління якістю освіти.

Завдання моніторингу:

• постійне спостереження за станом системи освіти в межах своєї компетенції і отримання оперативної інформації про неї;
• своєчасна корекція змін, які відбуваються в системі освіти;
• попередження негативних тенденцій в системі освіти ліцею;
• прогнозування розвитку важливих процесів у системі освіти.

 Моніторинг об’єднує три управлінських компоненти:

• контроль;
• експертиза різних сторін освітньої діяльності;
• система інформаційного забезпечення ліцею.

 Важливо відстежити:

1. Основні компоненти моніторингу:

• якість управління;
• якість матеріально-технічної бази;
• фізичне здоров’я педагогів і ліцеїстів;
• зміст освіти;
• якість поєднання навчання і виховання в єдиний виховний процес;
• фаховість педагогів.
• Джерела інформації, їх достовірність.
• Технології аналізу і представлення інформації (інструмент експертизи якості освіти).
• Рівень реалізації індивідуальних можливостей ліцеїстів.
• Задоволеність освітніх потреб дітей і батьків.
• Об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок.
• Рівень виконання потреб державного освітнього стандарту.

 Початкова школа

У 2017/2018 навчальному році учні початкових класів навчаються
за навчальними програмами, затвердженими наказами Міністерства освіти
і науки України від 05.08.2016 2016 № 948 «Про затвердження змін до
навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів» (у якому затверджено зміни до таких програм: «Українська
мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у
світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для
загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче
мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи
здоров’я») та від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4
класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Типові навчальні плани початкової школи складені на виконання
Закону України “Про загальну середню освіту” та затверджені наказом
Міністерства освіти і науки України від 10.06.2011 № 572 «Про Типові
навчальні плани початкової школи» (зі змінами).

Українська мова

У 2017-2018 навчальному році вивчення української мови
здійснюється за такими програмами:
у 5-9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5-9
класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською
мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами,
затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804 (електронний
ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogrami-5-9-klas-2017.html);
у 10-11 класах – за навчальними програмами, затвердженими
наказом МОН від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівеньстандарту зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України
за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-seredny

Українська література

У 2017-2018 навчальному році вивчення української літератури в
5-9 класах здійснюється за навчальною програмою: Українська
література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
– К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogrami-5-9-klas-2017.html );
у 10-11 класах – за навчальними програмами, затвердженими наказом
Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня
стандарту, затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826. Програми
розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням:
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

Зарубіжна література 5-9 класи

У 2017-2018 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5-9
класах здійснюється за програмою: Світова література. 5–9 класи.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім
«Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017
№ 804 (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html ).

У 10-11 класах – за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту академічного рівня зі змінами 2016 року (електронний ресурс: p://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html .

Іноземні мови

Вивчення іноземних мов у 2017-2018 навчальному році
здійснюється за такими навчальними програмами:
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних
закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов
1-4 класи», К., 2016 р.;
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних
закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов
5-9 класи», К., 2017 р.;  «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов10-11 класи», К., 2017 р.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна
мова 5-11 класи», К., 2017 р.

Географія

З цього року в 6-9-х класах географія вивчається за оновленою
навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.
2017 № 804.

Біологія

У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується
перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392, і
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від
06.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і
науки України від 29.05.2015 № 585.
Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у
поточному році були оновлені навчальні програми для 5-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів.
Таким чином, навчання біології у ліцеї у 2017/2018 навчальному році здійснюється за такиминавчальними програмами:6-9 класи – Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і
науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному
веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html);
10-11 класи: рівень стандарту – Програма з біології 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826. Програму розміщено на сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html);
академічний рівень – програма надрукована у збірнику: Програми
для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів:
рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль:
Мандрівець, 2011. – 128 с., а також розміщена на офіційному веб-сайті
Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html);
профільний рівень – програма надрукована у збірнику: Програми для
профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень
стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль:
Мандрівець, 2011. – 128 с., а також розміщена на офіційному веб-сайті
Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html).
Програми факультативів та курсів за вибором з біології таекології, рекомендовані Міністерством для використання у
загальноосвітніх навчальних закладах:
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та
факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного
навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.

Фізика

У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується
перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392 і
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від
06.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і
науки України від 29.05.2015 № 585. У зв’язку з прийняттям Концепції
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої
освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року в поточному році
навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
були оновлені.

У 7-9 класах у ліцеї навчання фізики здійснюється за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804, розміщеною на сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/fizika(1).pdf).
У старшій школі (10-11 класи) навчання фізики здійснюється
відповідно до обраного профілю навчання: на рiвнi стандарту,
академiчному або профільному рівні за навчальними програмами для
загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом
Міністерства освіти і науки України №1021від 28.10.2010 р. зі змінами,
затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.
2016 р. № 826 і розміщеними на офіційному веб-сайті Міністерства
(http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

Хімія

У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується
перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392 і
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від
06.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і
науки України від 29.05.2015 № 585.
Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у
поточному році навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів були оновлені.
Таким чином, навчання хімії у ліцеї у 2017/2018 навчальному році здійснюється за такими навчальними програмами:
7 – 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від
07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті
Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html)
Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту(зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства
programy.html );

Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальнихзакладів. Академічний рівень (затверджена наказом МОН України від

28.10.2010 № 1021);

 Історія

У 2017/2018 навчальному році чинними є оновлені програми для учнів 5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; для учнів 10-11 класів: програми, затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.
 

Правознавство

У цьому начальному році чинними є такі програми: для 9-го класу «Навчальна програма з основ правознавства», для 10-го класу«Правознавство» (рівень стандарту) ( 35 год.);

Людина і світ

У старшій школі чинними залишаються програми «Людина і світ. 11
клас», «Філософія. 10-11 класи», (К.: Поліграфкнига, 2010).

Математика

У 2017/2018 навчальному році учні 9-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів розпочали навчання за новою програмою
«Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., Нелін Є.П.,
Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Якір
М.С.).  Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних
програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до
навчальної програми були внесені зміни. Навчальні програми із всіх
предметів було модернізовано на компетентнісній основі. Розставлено
наголоси на формуванні практичних навичок для подальшого їх
застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму
теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці.
Ознайомитись із оновленою програмою (затверджено навчальну програму
наказом Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року №
804) можна на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Відповідно до Типових навчальних планів для ІІ ступеня
загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства
освіти і науки України від 29.05.2014 № 664, на вивчення математики у
9 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години
геометрії).

Інформатика

У 2017/2018 навчальному році вивчення інформатики у 5-9 класах у
ліцеї здійснюється за навчальними програмами для учнів 5-9 класів, які розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Учні 9-х класів будуть вперше працювати за програмою,
розробленою відповідно до Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 23 листопада 2011 року № 1392. Варто зауважити, що ця
навчальна програма не зазнала жодних змін протягом останнього року.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13
січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9
класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальної програми з
інформатики для учнів 5-9 класів, що вивчали інформатику в 2-4 класі
були внесені зміни (затверджено навчальну програму наказом
Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804)

Фізична культура

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством
до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних
програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на
офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України
(www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти
(www.imzo.gov.ua).

Трудове навчання (технології).

Вивчення трудового навчання в 2017-2018 навчальному році
здійснюється за такими навчальними програмами:
5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для
загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена
наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;
10 – 11 класи – «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).
Зазначені навчальні програми та програми з креслення розміщено на
офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html).

Мистецтво

У 2017/2018 навчальному році вивчення предметів художньоестетичного циклу здійснюється за такими програмами: у 5 – 9
класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи» (оновлена); у
10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту,
академічного та профільного рівнів. Програми розміщені на офіційному
сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalniprogramy.html );
Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О.
Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л.
Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки:
«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» .

Структура Ліцею

1. До Ліцею № 15 зараховуються учні віком від 6 до 17 (18) років.
2. Ліцей створюється у складі І-ІV курсів (відповідно 8-11 класи загальноосвітньої школи).
3. До Ліцею № 15 зараховуються учні, які закінчили 7(9) клас загальноосвітньої школи (або відповідний клас гімназії) і пройшли конкурсний відбір.
4. Умови конкурсу розробляються дирекцією Ліцею № 15 за участю органів громадського самоврядування згідно з вимогами нормативних актів про освіту.
5. За наявності вільних місць може проводитись додатковий набір на старші курси Ліцею № 15. В окремих випадках допускається зарахування учнів загальноосвітніх шкіл до випускного курсу Ліцею (учні, що мають високий навчальний потенціал, колишні учні закладу, що вибули з нього з об’єктивних причин та ін..)
6. Зарахування до Ліцею № 15 здійснюється, як правило, до початку навчального року і оформляється наказом директора закладу.
7. Мікрорайон для Ліцею № 15 не встановлюється. Учні зараховуються до Ліцею №15 незалежно від місця їх проживання.
8. Кількість учнів та класів у Ліцеї № 15 встановлюється один раз на початок кожного навчального року і затверджується наказом директора закладу.
9. Іноземці приймаються до Ліцею № 15 з дотриманням вимог чинного законодавства та міжнародних договорів.
10. Ліцей № 15 має у своєму складі класи з поглибленим вивченням предметів, групи продовженого дня, а також, залежно від потреб населення та місцевих умов, при Ліцеї функціонують загальноосвітні класи більш ранніх ступенів навчання (1-4 класи початкової школи, 5-7 класи середньої школи).
11. Наповнюваність класів, груп у Ліцеї № 15, їх поділ при вивченні профільних та інших предметів визначається Міністерством освіти і науки України на основі встановлених Кабінетом Міністрів України нормативів фінансування здобуття загальної середньої освіти. За рахунок додаткових асигнувань рішенням ради Ліцею № 15 може встановлюватись менша наповнюваність класів і груп.
12. Згідно із рішенням засновника Ліцей № 15 може працювати в режимі школи повного дня.
13. Ліцей № 15 може бути самостійним навчально-виховним закладом або структурним підрозділом вищого навчального закладу, наукової установи, підприємства, організації. В залежності від потреб учнів навчально-виховний процес з учнями може здійснюватись за профілями:

• Лінгвістичний;
• Історико-правовий;
• Фізико-математичний;
• Інформатико-математичний;
• Економічний(банківська справа);
• Технологічний;
• Психолого-педагогічний;
• Природничий;
• Митний;
• Суспільно-гуманітарний;
• Медико-біологічний;
• Бізнес-класи.

ІІ. Модель випускника – очікуваний результат діяльності всіх суб’єктів освітнього процесу. Це орієнтир для побудови навчально-виховного процесу,  узгодження діяльності різних підрозділів      структури ліцею, проектування індивідуальних освітніх траєкторій, створення контрольно-моніторингових комплексів.

Критерії для закінчення ліцею

Громадянські якості

• знання своїх прав і обов’язків, уміння їх відстоювати;
• активна громадянська позиція;
• уміння орієнтуватися в суспільно-політичному житті країни, світу;
• принциповість;
• патріотизм;
• виховання національної самосвідомості і поваги до традицій інших народів;
• відповідальне відношення до природи.

Компетенції випускника: громадянські – готовність адекватно виконувати соціальну роль громадянина своєї держави і патріота своєї Батьківщини; усвідомлювати соціально-культурну самоідентифікацію; розуміти необхідність формування громадянського суспільства і втілювати оптимальні способи повноцінного його функціонування.

Моральні якості

• усвідомлення моральних цінностей і моральних якостей людини;
• здатність до виявлення моральних вчинків і норм – чесності, правдивості, надійності, порядності, відповідальності, гуманізму, поваги і співпраці;
• здатність працювати в колективі і групі;
• наявність якості працелюбності і поваги до праці інших людей.

  Компетенції  випускника: громадянська – готовність виявлення гуманного відношення до природи; до живих істот;

Кооперативна – готовність співпрацювати в групі при  дотриманні моральних норм і правил поведінки;

Проблемна –  готовність  приймати рішення в нестандартних ситуаціях на основі особистих моральних ідеалів, загальнолюдських норм і правил поведінки.

Інтелектуальні здібності

• Наявність знань, способів дій, ціннісних відношень і досвіду творчої діяльності з базових предметів (математики – математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій);
• ерудиція;
• самоосвіта;
• вміння застосувати знання в навчальних і реальних ситуаціях;
• оволодіння новими інформаційними технологіями;
• творчий підхід до рішення теоретичних і практичних завдань;
• Здатність до самоосвіти і самовдосконалення

Компетенції випускника: проблемні – готовність самостійно визначати проблеми і проблемні ситуації із надлишкової інформації; формулювати мету і завдання, правильно їх вирішувати, публічно презентувати результати.

Пізнавальні –  готовність вивчати об’єкти і предмети навколишньої  дійсності на основі використання найпростіших теоретичних і емпіричних  методів; визначати адекватні способи вирішення навчальних завдань на основі заданих  алгоритмів, уміти комбінувати відомі алгоритми в нестандартних ситуаціях; виконувати творчі роботи з участю в проектній діяльності.

Самоосвітні – готовність  до безперервної самоосвіти, саморозвитку і особистісного росту в цілому і в рамках конкретних шкільних предметів.

Кооперативні – готовність співпрацювати в групах, в класі і поза класом  у рамках шкільних предметів і в системі додаткової освіти, спільно аналізувати  й вирішувати  суперечності. Виконувати роботу в групах і створювати  колективні презентації продуктів спільної праці.

Загальна культура

• Знання загальнолюдських, національних і регіональних цінностей (матеріальні, духовні, художні, музикальні, архітектурні, фольклорні,хореографічні);
• Володіння нормами і правилами моралі, культури поведінки;
• Володіння способами культурного спілкування;
• Володіння оптимальними  способами розумової і фізичної праці.

Компетенції випускника: інформаційна – готовність пояснювати, систематизувати, аналізувати і критично оцінювати  отриману інформацію з позиції завдання, яке вирішується; аргументувати висновки на основі отриманої інформації; вміти структурувати наявну інформацію і презентувати її в різних формах і на різних носіях.

Комунікативна – готовність сприймати усну мову і передавати зміст у різних видах відповідно  до навчальних завдань; вміти проводити смисловий аналіз тексту, володіти монологічним і діалогічним мовленням, підбирати аргументи, оцінювати успішність ситуації спілкування і коректно завершувати ситуацію спілкування.

Валеологічна – готовність до збереження здоров’я – фізичного, психічного, емоційного і духовного, ведення  здорового способу життя – культури рухової активності, правильно організованого харчування (раціон, калорійність і режим) дотримання раціонального режиму дня, дотримання правил психогігієни (уникати стресових ситуацій),  дотримуватися правил особистої гігієни; готовність до відмови від шкідливих звичок.

Загальнокультурна  – готовність до виконання способів дії культурно-естетичного напрямку (підготовка і проведення екскурсій, відвідування театрів і музеїв, концертів, літературних вечорів).

ІІІ. Цілі та завдання освітнього процесу ліцею.

  Цілі  освіти в ліцеї:

• Формування загальної культури особистості ліцеїстів на основі засвоєння як обов’язкового мінімуму  змісту загальноосвітніх  програм, так і додаткової підготовки, їх адаптації до життя в суспільстві, створення основи для свідомого вибору і наступного  засвоєння професійних освітніх програм, виховання активної  громадянської  позиції, працелюбності, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, формування здорового способу життя;
• Забезпечення відповідності освітнього процесу в ліцеї соціальним і економічним потребам розвитку держави, суспільства, запитам особистості;
• Формування наукового мислення ліцеїстів;
• Орієнтація ліцеїстів на вибір профілю навчання;
• Розвиток соціально значущих компетентностей і способів дії відповідно;
• Збереження і укріплення психічного і фізичного здоров’я ліцеїстів.

Задачі освітнього процесу:

• Створення оптимальних умов для виявлення, підтримки і педагогічного супроводу обдарованих ліцеїстів;
• Реалізація особистісно орієнтованого підходу в освіті ліцеїстів з високим рівнем якості знань, активізація їх інтелектуальних якостей з метою всебічного розвитку творчої особистості;
• Вивчення фактів цілеспрямованого психолого-педагогічного сприяння, процесів розвитку особистості, ефективної реалізації здібностей до необмеженого розвитку кожної особистості педагогічного процесу;
• Удосконалення системи підготовки педагогів, навчання через методичну службу, самоосвіту, і як результат – атестація – сертифікація (згідно із Законом України «Про освіту»);
• Втілення в освітній процес всіх видів і форм творчої самореалізації, нестандартності наукового і творчого мислення ліцеїстів;
• Створення банку даних «обдаровані діти» з інформацією про обдарованих ліцеїстів, про індивідуальні освітні програми, про науково-педагогічну літературу;
• Організація співпраці обдарованих ліцеїстів зі студентами провідних «вишів»;
• Формування в ліцеїстів досвіду самоосвітньої  діяльності і особистої  відповідальності за результати навчальної діяльності;
• Створення комфорту в освітньому процесі, атмосфери взаєморозуміння, добра, творчої співпраці між учнями і педагогами;
• Забезпечення сучасної комп’ютерної грамоти ліцеїстів;
• Підсилення ролі навчальних дисциплін, які забезпечать успішну адаптацію в соціумі: рідна мова, іноземні мови, економіка, право

ІV.  Навчальний план.

1. V. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій.

Технологія – це складова частина системи навчання, що забезпечує її результативність (О.Кушнір)

У ліцеї розбудовано такі технології, які б забезпечили інтеграцію загальноосвітніх програм, додаткових освітніх  послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – «модель» випускника.

Використовувані педагогічні технології:

• технологія різнорівневого навчання;
• технологія розвивального навчання;
• інформаційно-комунікативні технології;
• навчання у співпраці;
• проектні методи;
• технологія майстер-класів;
• перспективно-випереджувальне навчання;
• технологія критичного мислення;
• здоров’язбережувальні технології;
• технологія індивідуального навчання;
• технологія проблемного навчання;
• тренінгові технології;
• технологія колективного творчого вирішення проблем;
• технологія інтеграції в між атестаційній освітній простір;
• технологія виховання екологічної культури;
• технологія використання Internet-простору;
• інтерактивні технології;
• технології навчання дітей з обмеженими можливостями (інклюзивне навчання).

Основні напрямки втілення технологій

• створення умов для розвитку здібностей ліцеїстів;
• участь дітей в олімпіадах, науково-практичних конференціях, конкурсах;
• лекційні і практичні заняття,консультації, олімпіади, конкурси, форуми в системі «on-line»;
• стратегія прискореного навчання (екстернат);
• участь у міжнародних освітніх проектах «Обмін молоддю»;
• набуття умінь і навичок дослідницької діяльності під супроводом педагогів, вчених (МАН)
• участь у виїзних науково-практичних конференціях з метою дослідження життя, творчості відомих постатей України (екскурсії, дискусійні майданчики, полемічні студії, бесіди у «вузькому колі», «лабораторії успіху»

VІ.  Основні підходи до організації виховної роботи.

Головною метою виховного процесу в ліцеї є підвищення морального і культурного рівня ліцеїстів, здатних до самореалізації й самовизначення, виховання національної самосвідомості, зміцнення їх фізичного здоров’я.

Основні завдання  виховної діяльності:

• розвиток демократичного стилю управління процесом виховання;
• активне впровадження в педагогічну практику новітніх досягнень у сфері виховання;
• підвищення професійного рівня управління процесом виховання;
• формування базової культури особистості (моральне, національне, художньо-естетичне, екологічне, фізичне, громадянське, патріотичне, економічне);
• безперервна педагогічна діагностика.

Педагогічний колектив ліцею розробляє зміст і організаційні форми виховання на основі принципів, які орієнтують виховання на розвиток соціально активної, освітньої, національно свідомої особистості:

• принцип гуманізації напряму виховання;
• принцип культуро доцільності – виховання ґрунтується на загальнолюдських цінностях, будується у відповідності з цінностями і нормами української культури;
• принцип конструктивної соціальної взаємодії дає змогу учням розширити сферу колективних відносин, створює умови для адекватного соціокультурного самовизначення, успішності самореалізації в суспільстві;
• принцип комунікативного напрямку виховання, за умови дотримання якого будь-який текст і навчальна дія розглядаються як основа спільної комунікативної діяльності школярів і педагогів;
• принцип варіативності націлює на створення умов для вибору ліцеїстами напрямків навчальної і поза навчальної діяльності.

У виховній роботі колектив послуговується рядом взаємозв’язаних підходів, вироблених педагогічним колективом у результаті складного процесу розвитку виховної системи.

• Особистісний підхід означає орієнтацію на особистість як ціль, суб’єкт, результат і головний критерій ефективності виховного процесу, визначення особистості дитини найвищою   соціальною цінністю.

Особистісний підхід дозволяє бажати  в кожному учневі унікальну особистість, поважати її гідність, вірити в її потенціальні можливості. Такий підхід сприяє створенню ситуації успіху, педагогічної підтримки, доброзичливості.

• Діяльнісний підхід у вихованні. Ліцеїсти практикують різні види діяльності: ігрову, трудову, творчу, дозвілля, благодійність.

• Зв’язок із середовищем ґрунтується на взаємодії з громадськістю, з культурно-просвітницькими закладами міста. Батьківська спільнота бере активну участь у житті ліцею.

• Культурологічний підхід забезпечує формування естетичного смаку, імунітету проти низьковартісних духовних цінностей.  Культурологічний  підхід ґрунтується на основі базової і додаткової освіти.

• Диференційований підхід до виховання передбачає відбір змісту, форм і методів виховання, врахування специфічних позицій   дітей і дорослих у виховному процесі, врахування їх інтелектуальних, психологічних, фізіологічних, етнорелігійних відмінностей.
• Комплексний підхід ґрунтується на розвитку будь-яких якостей учнів, проявлених в цілому. Кожен ліцеїст  може випробувати себе в якості актора, організатора заходів, кореспондента.

VІІ.  Показники реалізації освітньої програми.

Освітня програма ліцею вважається нормативно-управлінським документом освітнього  закладу. Через моніторинг проводиться оцінювання педагогічних технологій для забезпечення зворотнього зв’язку, фактичних результатів діяльності педагогічної системи відповідно до їх кінцевих  цілей.

В освітньому процесі втілення основних цілей моніторингу знаходить  своє відображення в психолого-педагогічних і функціональних результатах, які складають зміст освітнього моніторингу.

Освітній моніторинг – цільове, системне спостереження за якістю освіти в  системі ліцею, яке дає змогу відстежити рівень втілення державних освітніх стандартів..

Якість освіти – це характеристика освіти з такими складовими:

• якість реалізації освітнього процесу через рівень майстерності вчителя і рівень досягнень ліцеїстів в освітньому процесі:
• якість умов реалізації освітнього процесу;
• якість управління системою освіти.

Таким чином, предметом моніторингу є якість освіти. Об’єктом моніторингу: загальна освіта.

Ціль моніторингу – відстеження динаміки якості освіти і ефективності управління якістю освіти.

Завдання моніторингу:

• постійне спостереження за станом системи освіти в межах своєї компетенції і отримання оперативної інформації про неї;
• своєчасна корекція змін, які відбуваються в системі освіти;
• попередження негативних тенденцій в системі освіти ліцею;
• прогнозування розвитку важливих процесів у системі освіти.

Моніторинг об’єднує три управлінських компоненти:

• контроль;
• експертиза різних сторін освітньої діяльності;
• система інформаційного забезпечення ліцею.

Важливо відстежити:

1. Основні компоненти моніторингу:

• якість управління;
• якість матеріально-технічної бази;
• фізичне здоров’я педагогів і ліцеїстів;
• зміст освіти;
• якість поєднання навчання і виховання в єдиний виховний процес;
• фаховість педагогів.
• Джерела інформації, їх достовірність.
• Технології аналізу і представлення інформації (інструмент експертизи якості освіти).
• Рівень реалізації індивідуальних можливостей ліцеїстів.
• Задоволеність освітніх потреб дітей і батьків.
• Об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок.
• Рівень виконання потреб державного освітнього стандарту.

VІІІ.  Програмно-методичне забезпечення.

Програми

Хімія (7-9 класи) – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (http: /mon. gov.ua/ activity / education / zagalna – serednya/ navchalni – program 5-9 klas – 2017)

Програми з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів академічного, профільного рівнів та для поглибленого вивчення надруковано у збірнику «Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене навчання. 10-11 класи» – Тернопіль: Мандрівець, 2011

Біологія. 6-11 класи

Згідно з оновленими програмами: Біологія для 6-9 класів – затверджені, наказом МОН України від 07.06.2017 №  804. Біологія для 10-11 класів – зі змінами затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826. Тернопіль. Видавництво «Підручники і посібники». 2017 рік.

Фізика.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів України. 5-9 класи. Київ, Видавничий дім  «Освіта», 2017 р.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Київ, 2010 (академічний рівень)

Математика  (профільні класи)

Календарно-тематичний план згідно з Наказом МОН України від 14.07.2016 р. № 826»Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»