Щороку разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з обмеженими можливостяями. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо.
Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати доступ до гідної освіти і робочих місць.
Цей день є нагадуванням про необхідність виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами. У світі налічується понад мільярд людей з інвалідністю.
Інвалідність не є перепоною до повноцінного життя, це не вирок й не покарання. Люди з інвалідністю є повноправними членами суспільства, які потребують трішечки більше уваги та піклування, створення відповідних умов.
Відзначення цієї дати – це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, посилити увагу до захисту їх гідності, прав і благополуччя.
